Стандарти HACCP покликані забезпечувати безпеку харчових продуктів, тож спецодяг є важливою складовою цієї системи. Він виконує дві функції: захищає працівника та захищає сам продукт — адже через одяг харчова продукція може отримати додаткові забруднення, а це напряму пов'язано з її безпечністю.
Основні вимоги до спецодягу в системі HACCP
Куртка чи халат застібається на прихованих металевих кнопках — відкриті пластикові ґудзики чи блискавки недопустимі. Відкриті застібки накопичують бруд і несуть ризик бактеріального забруднення продукту, а уламки пластику можуть потрапити у виробництво. Приховане металеве кріплення захищає і працівника від бризок сировини, і продукт від сторонніх домішок.
Одяг не повинен мати кишень — це унеможливлює зберігання особистих речей та потрапляння залишків їжі в тканину. Крій має відповідати розміру працівника: від цього залежать і безпека, і продуктивність праці. Для пошиву використовують надійні матеріали, розроблені спеціально для харчової галузі — рекомендований склад 65% поліестеру та 35% бавовни. Така тканина гігієнічна, добре переться, довговічна і не дає усадки; перед регулярним використанням варто випрати тестовий зразок за рекомендованою температурою.
У технічному паспорті тканини має бути вказана допустима температура прання й прасування, а також можливість використання відбілювачів і дезінфектантів. Варто перевіряти наявність сертифікатів (ISO, DIN) — забарвлення алергенними фарбами небезпечне для працівників та для продукту.
Температурні режими за типом тканини
- Бавовна та суміші — +60 °C (кольорові — без хлорних відбілювачів, кисневий та пероцтовий допустимі)
- Поліефір — до +60 °C
- Речі з логотипами та принтами — до +40 °C
- Мембранні тканини — делікатний режим, спеціалізовані рідкі засоби
- Вологозахисні тканини — до +40 °C, з просочуючими засобами для відновлення властивостей
- Синтетичний трикотаж — до 30 °C
Віджим — 500–800 об/хв залежно від тканини, тому для спецодягу зазвичай використовують низько- та середньооборотні машини. Гігієна — головний пріоритет харчового виробництва, тож прати спецодяг рекомендується щодня або в міру забруднення.
Чому побутова хімія тут не працює
Прання спецодягу на харчовому виробництві принципово відрізняється від побутового. Засоби повинні ефективно відпирати всі типи тканин без пошкоджень, працювати в діапазоні 30–90 °C, повністю виполіскуватися, не шкодити пральній машині, а лінійка має включати дезінфектант.
Тут у гру вступає професійна хімія — як приклад можна навести лінійку Sutter Professional. Її формули підбираються під конкретний цикл, жорсткість води та тип забруднення, а частина продуктів — безфосфатні, що знижує навантаження на стічні води й обладнання. Практична цінність такого підходу — не в бренді, а в результаті: стабільна якість прання та прогнозовані витрати завдяки системам автоматичного дозування.
У харчовій промисловості найчастіше зустрічаються білкові забруднення (кров, яйця), жирові (тваринні й рослинні жири, шоколад), кольорові (соки, барвники, кава) та технічні масла і загальний бруд. Для кожного типу — своя комбінація засобів: білкові забруднення знімає лужний засіб у поєднанні з хлорним або кисневим відбілювачем; жирові — спеціальні знежирювачі; кольорові плями — лужний засіб плюс підібраний відбілювач (хлорний, кисневий чи пероцтовий); технічні масла — знежирювач разом з основним лужним засобом. Головне правило незмінне: температурний режим має відповідати і типу тканини, і типу забруднення.
Для сильно забрудненого спецодягу ефективне двохванне прання: спочатку холодне замочування спеціальними засобами, злив брудної води й відтискання, потім — нагрів до 40–90 °C залежно від програми. Це запобігає «заварюванню» білкових і жирових плям на старті циклу.
Найкращий результат дає автоматична подача хімії через дозатор (наприклад, системи Smart виробництва Seko) — точне дозування на потрібну фазу циклу, відсутність прямого контакту персоналу з засобами та зручний облік витрат.
