Журнал

Школа приймальника. Основні правила прийому речей у хімчистку

Школа приймальника

Ні для кого не секрет, що багато клієнтів, приносячи в хімчистку річ із значним ступенем зношування, розраховують її отримати «оновленою». Але дива, як відомо, не відбувається, очікування клієнтів не виправдовуються і починаються довгі і безпідставні міркування на тему: «чому пориви не затягнулися і не заросли залисини на шубі», «чому на кофтині квіточки, що весело рясніли ще в 1960, трохи потьмяніли, а дитяче пальто дало усадку на 2 розміри, і вже доросла дитина ніяк не може його застебнути.

Від того, як приймач прийняв виріб у чищення та попередив про його результати, залежить подальше ставлення клієнта до вашої фірми.

Ввічливість, доброзичливість, точність, увага та стриманість – одні з основних якостей, якими на наш погляд (та й, на думку клієнтів теж) повинен мати приймальник. І часом, несправедливо, бажаючі влаштуватися працювати, відносять цю професію до розряду легких і які не потребують спеціального навчання.

Робота приймача складна і трудомістка, тому що саме на нього покладено відповідальність спілкування зі споживачем.

Сподіваємося, що ця рубрика допоможе у роботі, як і самим приймальникам, так і тим, хто проводить їх навчання. Ми постараємося описати найпоширеніші помилки, та способи, що дозволяють їх уникнути.

Перше знайомство з тією чи іншою фірмою, що надає послуги хімчистки, може статися як на приймальному пункті, так і по телефону, тому до телефонного спілкування персоналу з потенційними клієнтами слід поставитися досить серйозно.

Не забувайте відповідаючи на телефонний дзвінок, назвати фірму та привітатись. Це правило хорошого тону позбавить вас додаткових питань, що уточнюють рід діяльності та назву вашої фірми, а також заощадить дорогоцінний час. Якщо в момент дзвінка, на приймальному пункті обслуговується клієнт, а телефонна розмова не обмежується наданням короткої інформації, то бажано клієнтові, що зателефонував, чемно запропонувати передзвонити пізніше.

Запропонуйте замовнику самостійно перевірити вміст кишень виробу, що здається. Іноді клієнти забувають у речах коштовності, гроші, мобільні телефони та інші сторонні предмети. Не помітивши їх вчасно, можуть виникнути різні проблеми: від наступних з'ясувань «а чи був телефон, гроші і т.д.» до псування речей у процесі їх чистки (розтікшесь чорнило, паста авторучки, а також порізи та пориви від колючих та ріжучих предметів).

Уважно ставтеся до наявності та кількості фурнітури. Навіть під час покупки не розглядаються речі так ретельно, як після хімчистки. Тому, в квитанції, слід вказувати точну кількість великих і маленьких гудзиків, їх стан (потерті, тріснули, вигорілі тощо), а також детальний опис дорогої фурнітури. Якщо колірна гамма фурнітури значно відрізняється від кольору виробу, не зайвим буде відзначити у квитанції цей факт. Усі змійки, що є на речах, необхідно перевірити на справність, безпосередньо при клієнті.

Початок огляду виробу необхідно проводити у розгорнутому вигляді як з лицьової, так і з вивороту. Застебнувши речі, ви зможете визначити деформацію виробу, а також витягнутість підкладки, що виступає за межі рукавів і подола.

Для виявлення вигорання на виробі достатньо підняти комір, зняти пояс, манжети та оглянути колір тканини на предмет його різновідтінності. Найчастіше піддаються вигорання синій, червоний, зелений та фіолетовий кольори, причому незалежно від матеріалу, з якого пошитий виріб (шкіра або текстиль). Необхідно звертати особливу увагу клієнтів на факт вигорання, тому що деякі вважають його звичайним забрудненням, пилом.

Приймача обов'язково має насторожити наявність логотипу відомої фірми виробника та відсутність будь-якого маркування на виробі. Запам'ятайте, що підкладка з назвою фірми не є ознакою справжності речі. Прилавки ринків України у повному асортименті представляють підкладку псевдо D&G, Pierre Cardin, Versace, Hugo Boss, Roco Barocco та багато іншого. Сумнів повинен також викликати явну невідповідність фактичного розміру, зазначеного на маркуванні.