Історія хімчистки

Як тільки людина почала носити одяг, виникла проблема її чищення. Протягом довгого часу вода і мило були єдиними «засобами для виведення плям».

Винахід чищення одягу за допомогою хімічних засобів історія приписує французькому кравцю Пану Жоллі, який випадково, перекинувши гасову лампу на скатертину, звернув увагу на те, що плями зникли самі собою, при цьому тканина зовсім не пошкодилась. Таким чином, він дійшов висновку, що за допомогою гасу можна чистити текстиль.

Інша, менш поширена легенда говорить про те, що хімчистка була відкрита зовсім випадково, в Марселі, в 1870 році, коли портовий робітник впав у бочку зі скипидаром. А коли він звідти вибрався, його одяг виявився набагато чистішим, ніж був.

Але так як Пан Жоллі створив у Парижі на вулиці Сен Мартен перше ательє хімічної чистки, під назвою "Хімчистка Жоллі Белен" в 1825 році, що сталося набагато раніше випадку в Марселі, історія віддає першість саме йому.

Незважаючи на те, що хімчистка стала французьким відкриттям, вона швидко поширилася по всьому світу.

Так що ж таке хімчистка чи сухе чищення, як її часто називають?

Основною відмінністю сухого чищення (хімчистки) від прання, де основою обробки служить вода, є використання органічного розчинника як засібу для чищення.

Термін «сухе чищення» визначає відсутність води як основного компонента обробки. Основною перевагою хімчистки є те, що тканина після неї не дає усадки або розтягувань, що нерідко відбувається після прання у воді.

Дати, з якими пов'язана історія хімчистки

1825 рік – Терпентинна олія (скипидар)

Рідина, яку перекинув на скатертину Жоллі Белен, насправді була не чим іншим, як терпентиновою олією або, просто скипидаром. Ця субстанція має особливість розщеплювати жири та смолу, не змінюючи структуру та колір тканини.

Тим не менш, у скипидара був істотний недолік: різкий запах, що надовго залишився на речах після чистки.

1830 рік - Бензол

Бензол досить швидко здобув перемогу над скипидаром як засобом для чищення, з двох причин: якість чищення з його застосуванням була набагато вище, і, найголовніше - бензол не залишав запаху на речах.

Але не варто замовчувати про інший бік медалі настільки досконалого на той момент розчинника: він легко спалахував, і, до того ж, був дуже токсичний.

1850 рік - Легкий бензин

Легкий бензин був менш токсичним, що стало основною причиною того, що він швидко прийшов на заміну бензолу. Проблема безпеки процесу обробки так і не була вирішена через його властивості швидко спалахувати.

Усі «вуглеводневі розчинники», що використовувалися, мали дуже серйозну нестачу: швидка займистість і вибухонебезпечність при контакті з повітрям.

Були зроблені перші спроби зменшення вибухонебезпечності розчинників шляхом додавання до них, так званих «мильних сполук».

1910 рік - Чотирьоххлористий вуглець

Тетра був першим із хлористих вуглеводневих розчинників (вуглець+хлор+водень).

Основними його перевагами перед існуючими розчинниками стали безпека в роботі, через незаймистість і здатність розчиняти жири набагато ефективніше за бензин. Поява цього нового розчинника спричинила розробку спеціального обладнання, яке дозволяло б протягом одного циклу чистити, центрифугувати і сушити речі. Діюча до цього часу техніка могла здійснювати чистку і віджимання тільки в різних машинах, у той час як процес сушіння проводився на вулиці, розвішеному стані, на плічках.

Устаткування для хімчистки повинно було завжди бути пристосоване спеціально під вид розчинника, що використовується. Іншими словами, ні сьогодні, ні раніше неможливо робити чистку речей в одній і тій же машині за допомогою різних розчинників.

1920 рік - Трихлоретилен

Приблизно 1920 року в Німеччині, Бельгії та ще кількох європейських країнах почали використовувати трихлоретилен. У виробництві трихлор був набагато дешевше розчинників, що існували в той період, але при цьому мав суттєві недоліки. Він не тільки був токсичним, як, втім, і всі попередні розчинники, а й був причиною корозії металу.

1925 рік - Важкий бензин або уайт - спірит (також розчинник Стоддарта)

Пошук найбільш безпечних та ефективних розчинників не припинявся. Дослідження в цій галузі показали, що деякі види важкого бензину з точкою займистості від 35 до 60С мали такі ж властивості, як і легкий бензин. Таким чином, ученим Стоддартом був відкритий якісний і безпечніший розчинник, який і до цього часу використовується в багатьох хімчистках США, Австрії та Японії.

1930 рік - Перхлоретилен

Цей новий хлористий вуглеводень повільно, поступово та надовго витіснив трихлоретилен. На сьогоднішній день перхлоретилен є найпоширенішим розчинником. Однак згодом довелося погодитися з тим, що можливості перхлору далеко не безмежні. Деякі види тканин, тиснення (набивання) не можуть бути оброблені без ризику погіршення якості виробу. Наука знову взялася за розробку такого виду розчинника, який не займається як перхлор та як бензин. Одним словом простий та надійний у використанні.

1960 рік – Фреон СFC 113 Фреон СFC 11

Серед вуглеводів, так званих галогенних (утворюють галоїдні солі) і хлористих фторів (вуглець+фтор+хлор+водень) залишилися: М trifluorotrichlorethane = CFC 113 - моnоfluorotrichlorethane = CFC 11.

Водночас на ринку з'являються машини для галогенних вуглеводнів. 1980 CFC 11 (фреон) зникає CFC 11 перестав конкурувати з CFC 13 через надмірну леткість і через невідповідність повному переліку символів з обробки одягу, насамперед символу «F».

1980 рік – Машини хімічного чищення замкнутого циклу

До 1980 року машини з відкритим циклом, тобто, в момент останньої фази сушіння (провітрювання) повітря, наповнене розчинником, викидалося в атмосферу. З 1980 року на ринку з'явилися машини із замкнутим циклом.

1989 рік - Системи охолодження та поглинання (адсорбція)

Система охолодження була вдосконалена у комбінації із системою поглинання (поглиначами): охолоджене повітря проходить через активоване вугілля, яке поглинає залишки розчинника. Ця технічна розробка дозволила значно знизити рівень концентрації розчинника не тільки в повітрі, але і на речах у момент закінчення всього процесу чищення, машини стали екологічно безпечнішими, як для обслуговуючого персоналу, так і для навколишнього середовища.

1990 рік - Новий вуглеводень KWL

Новий вид вуглеводню (що не містить хлор і фтор) завдяки своєму складу досить м'яко робить чищення виробів з найскладніших видів тканин, але має властивість легко спалахнути. Виробники обладнання щороку використовують удосконалені розробки, що дозволяють працювати без особливого ризику.

1993 рік - Аквачистка

Хоча основним елементом даного «розчинника» є вода, цей процес (обробка) не можна порівняти з роботою пральної машини. Аквачистка проводиться при низькій температурі з малими оборотами (для мінімізації механічної дії на тканину) та застосуванням спеціальних миючих засобів. Зокрема, така чистка застосовується до речей, обробка яких дозволена максимум при 40°С. На сьогоднішній день близько 40% речей, що обробляються, проходять саме аквачистку.